MENU
Головна » Статті » Мої статті

«Екоцид» Криму, або Новий винахід кремлівських пропагандистів

Багатоваріантність російських інформаційних домагань у бік України не припиняє дивувати. Притягнуті за вуха референдуми, гуманітарні катастрофи або придумана імперська історія «Новоросії» так не стали переконливим мотивом для розхитування ситуації в Україні.

Виявляючи винахідливість, фахівці Кремля кожен раз наводять нові доводи для виправдання своїх агресивних намірів. І сьогодні розігрується нова партія інформаційного протистояння, яка спрямована на зрив заходів щодо виконання Мінських угод (12.02.2015 р.) та продовження військового вторгнення на територію України.

Здавалося б, що на цей раз?

Реалізація Мінських домовленостей не проходить гладко. Сепаратистські угруповання дуже неохоче виконують плани з припинення вогню і відведення важкої техніки. Швидше за все, подібні маневри нагадують перегруповування сил і засобів перед новою активною фазою. Більш того, за деякими даними, поблизу Новоазовська помічені зосередження російсько-терористичних військ. А на території окупованого Криму відзначається посилення військового угруповання ЗС Росії в безпосередній близькості від материкової України.

На тлі триваючої військової напруженості на Донбасі засоби масової інформації Росії знизили рівень прояву активності на користь подій на сході України.

Очевидними поясненнями цього можуть бути:

- убивство лідера російської опозиції Б.Нємцова - подія, яка стала головною на кілька днів в інформаційному середовищі;

- подальше створення видимості непричетність російської сторони до війни в Україні;

- формування хибних думок про бажання підтримувати виконання умов домовленостей Мінська-2 у російського керівництва;

- зміна тактики Кремля щодо «ЛНР» - «ДНР».

Подібний стан російських ЗМІ можна було б уважати нейтральною інформаційної тональністю, якби не один важливий фактор.

В інформаційному полі Росії чітко позначився новий інформаційний привід, який у даний момент «розкручується» в російських ЗМІ.

Мова йде про так званий «екоцид Криму», який, на думку кремлівських джерел, намагається створити Україна.

Для довідки, екоцид - масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також учинення інших дій, здатних викликати екологічну катастрофу. (Приклади: 1963 р. - розпорошення над територією В'єтнаму дефоліантів, які знищили тропічні ліси і сільськогосподарські угіддя країни; 1991 р. - підрив військами Іраку 1200 нафтових свердловин і потоплення кувейтських танкерів під час війни в Перській затоці, що викликало масові захворювання серед населення та загибель птахів тощо).

Предмет «екоциду» виник 16 лютого 2015 р., коли в Сімферополі відбулося виїзне засідання підкомітету Держдуми з водних ресурсів. За підсумками роботи комітету, думські депутати прийшли до єдиної думки, що «Україна намагається свідомо завдати екологічного лиха Криму».

Трохи пізніше, 26 лютого 2014 р., в Санкт-Петербурзі проводився VI Міжнародний форум «Екологія». Однією з тем даного форуму була інтеграція анексованого Криму до системи водного господарства РФ. У своїй доповіді голова підкомітету Держдуми з водних ресурсів Георгій Карлов («Єдина Росія») зазначив, що сільське господарство Криму гостро потребує води. При цьому, був зроблений акцент на тому, що без уведення в дію Північно-Кримського каналу півострову загрожує екологічна катастрофа. При цьому Карлів поклав всю провину на Україну.

Щонайменше, виглядає дивно, коли майже рік тому, 14.04.2014 р., лідер кримських сепаратистів С.Аксьонов чітко доповів своєму новому керівникові В.Путіну про те, що питання з подачею води по Північно-Кримському каналу вирішується: «... йдуть переговорні процеси, готуються різні резервні варіанти і ситуація буде утримана». А через рік звучить абсолютно протилежне за змістом заяву про насування екологічної катастрофи з вини Києва.

За останній тиждень у Державній думі РФ проблематика реанімації Північно-Кримського каналу стала актуальною настільки, що серед депутатів створено рух порятунку Криму від «українського екоцид». Народні обранці вирішили підключити громадськість і вже складають колективну заяву про екологічну загрозу Криму. Вони вважають, що на початку березня заява буде схвалено Думою і на цій підставі до проблеми можна буде залучити міжнародні екологічні та гуманітарні організації.

Цього року діяльність з водопостачання Криму розгорнута найсерйознішим чином - глава комітету з природних ресурсів В.Кашин і члени комітету І.Нікітчук і Г.Карлов за останній місяць неодноразово бували в Криму та обговорювали дане питання з місцевими радами. На їхнє переконання, «кримчани будуть тільки "за"». У Криму запущена інформаційна кампанія з приводу відновлення водопостачання Північно-Кримським каналом з України. При цьому, головним винуватцем у відсутності води на півострові зображується керівництво України.

Подібна кампанія розгортається в інформаційному полі Росії, але в повному обсязі вона активізується після прийняття Думою заяви про екологічну загрозу в Криму.

За словами Карлова, дії України щодо перекриття Північно-Кримського каналу можна розцінювати як екоцид Криму. Він стверджує, що комітет з природних ресурсів має намір ініціювати розгляд цього питання спочатку на майданчику Держдуми, а потім винести на міжнародне співтовариство.

Ініціатором ідеї від кримського парламенту виступив перший віце-спікер Держради К. Бахарєв: «Ми бачимо варварські дії з боку українських політиків, які руйнують всю ту систему, яка існувала ще з радянських часів, - сказав він. - І перекриття каналу дійсно загрожує серйозною екологічною катастрофою, в першу чергу для північного Криму». На його думку, представники молодіжних та недержавних екологічних організацій Криму, місцеві жителі та громадськість готові підтримати ініціативу російських парламентаріїв щодо забезпечення водою Криму.

Разом з тим, голова асоціації «Екологія і світ» В.Тарасенко зазначив, що минулого року півострів недоотримав з каналу близько 1 млрд кубометрів води.

Звертають на себе увагу радикальні висловлювання російських політиків щодо цієї проблеми. Так, депутат Держдуми М.Шінгаркін відкрито виступає за звернення до Комітету ООН з прав людини, у Всесвітню організацію охорони здоров'я і ЮНЕСКО. При цьому, він пропонує два варіанти: «По-перше, публічне виставлення оферти з боку Росії, яка може зажадати від України поставок води в Крим в обмін на поставки газу. Або ж, інший варіант - визначення "російської частини" Дніпра».

Остання теза була активно підхоплена користувачами соціальних мереж і російськими джерелами масової інформації. В інформаційному потоці спостерігається планомірне вибудовування думки аудиторії тепер уже відносно річки Дніпро. Формується громадська розуміння, що нібито Дніпро, який витікає з Росії, переносить російські води до Білорусі, України і йде до гирла Північно-Кримського каналу. Ставиться питання про частки російської води в Дніпрі з тим, щоб вона виконувала господарське завдання для зрошення земель Криму.

Для маніпуляції думкою, наводяться довідкове дані з характеристик р.Дніпро з явною претензією на російську власність: «...з 2200 км річки, що бере витік у Смоленській області Росії, в межах України протікає понад 1100 км, Білоруссю - більше 700, Росією - 485 км...»

Більше того, з метою створення помилкових уявлень про українську владу російські ЗМІ поширюють думку про порушення Україною двосторонньої угоди від 1992 року «Про спільне використання та охорону транскордонних водних об'єктів».

Загалом, у наявності банальне нагнітання обстановки щодо проблеми водопостачання Криму.

На фоні реалізації Комплексу заходів з виконання Мінських угод, коли фактично розпочато відведення важких озброєнь на Донбасі, Кремль ініціює інформаційний привід щодо екологічною катастрофи в Криму і звинувачує в цьому Україну.

Слід припустити, що привід з екоциду в Криму набуває все більші оберти.

Наприкінці липня 2014 року в московських коридорах народилася Концепція довгострокового соціально-економічного розвитку Республіки Крим та м.Севастополя на період до 2020 р., а через два тижні (11.08.2014) прийнята Федеральна цільова програма «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м.Севастополя до 2020 року». У зв’язку з цим, звертає на себе увагу те, що Програмою взагалі не розглядається питання з постачанням води для сільського господарства в Криму. На півострові стали активно розробляти підземні джерела і очищати стоки. Однак, на думку фахівців, Північно-Кримський канал, який раніше поставляв 1,2 млрд куб.м води, не зможе знайти альтернативу з підземних джерел. Росія так чи інакше буде намагатися отримувати воду через канал.

***

Таким чином, виникнення нового інформаційного приводу щодо наповнення водою Північно-Кримського каналу свідчить про готовність Росії до розгортання чергового етапу інформаційної війни з Україною.

Ознаки вказують на початок інформаційної операції Кремля щодо реанімації Північно-Кримського каналу і постачання прісної води до Криму.

На даний момент можна говорити про завершення первинної фази інформаційної операції («створення приводу») і перехід до подальших фазах - «актуалізація проблеми» і «формування думки громадськості».

При цьому, для моделювання громадської думки поряд з органами державної влади РФ підключені окремі депутати Державної Думи і громадські екологічні організації.

У найближчих планах операції з реанімації Північно-Кримського каналу варто підняття проблеми на міжнародний рівень з мотивом «екоцид Кримського півострова».

У цьому зв'язку слід враховувати, що наміри Росії щодо забезпечення прісною водою Криму можуть послужити прямим приводом для продовження військового вторгнення на територію України під прикриттям «благих екологічних задумів».

В'ячеслав Гусаров, «Інформаційний Спротив»

джерело

Категорія: Мої статті | Додав: editor (03.03.2015)
Переглядів: 62 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0